ARTSphera.com.ua продажа и покупка произведений искусства картин работ мастеров
Русский Украинский Английский Немецкий Французский
Ви вошли на сайт, как гость!
Логин:
Забыли пароль?
Пароль:
Зарегистрироваться
Запомнить
Зарегистрировано: [1933] мастера,   [181] посетитель.
Опубликовано:   [31450] работ.      
Онлайн:
RSS feed
Поиск по:

Последние новости

Главой Международной ассоциации биеннале станет Шейха Хур Аль Касими
Генпрокуратура Монако вмешалась в расследование по иску Дмитрия Рыболовлева к Иву Бувье
Итальянский коллекционер Патриция Сандретто Ре Ребауденго открывает музей в Мадриде
Музей Гуггенхайма решил снять с выставки работы, возмутившие зоозащитников
Попытка счастья

Последние статьи

5 причин, почему на День влюбленных дарят картины
NEW ART WAY» -  SOULISM   Рут Райнис
Иллюзии цветового зрения.
Рисуем ступни
Как нарисовать новогоднего лося карандашом поэтапно. Уроки рисования
Минимализм в живописи
Вязание крючком для дома и кухни
Северное возрождение в живописи
Архипов Абрам Ефимович – известный русский художник

Вид искусства

Живопись(21497)
Другое(3096)
Графика(2897)
Архитектура(1751)
Вышивка(1036)
Скульптура(615)
Дерево(439)
Куклы(302)
Компьютерная графика(278)
Художественное фото(269)
Дизайн интерьера(239)
Народное искусство(187)
Церковное искусство(172)
Бижутерия(119)
Текстиль (батик)(107)
Керамика(105)
Витражи(103)
Аэрография(74)
Ювелирное искусство(66)
Фреска, мозаика(64)
Дизайн одежды(60)
Стекло(56)
Графический дизайн(38)
Декорации(26)
Лоскутная картина(14)
Флордизайн(9)
Пэчворк(4)
Бодиарт(3)
Плакат(2)
Ленд-арт(2)
Театр. костюмы(0)

День рождения

Александр Васильев Олегович
Изольда Симовских
Кирилл Мельник Владимирович

Полезные ссылки

Ежевика - товары для рукоделия

Облако тегов

Система Orphus


Написал статью: gnoivy

Коло Сергiя Гнойового, або як знайти свою Дем`янiвку


13.09.2012 р. «…живу в центрi всесвiту, чомусь не в Києвi I не в Парижi, в мене своє коло. Зовсiм недалечко скіфська розрита могила, далi – давнiгородища, далiОпiшня (а це річ серйозна, серйозніша, нiж я), далiДиканька з гоголівськими вiдьмами, з такою легендарною силою, а далi–Миргород, РешетилiвкаiПолтава. От коло й замкнулося – а я в центрi,» -це ключовий уривок з монологу «Я один. Рахую зірки. Мiльйон одна…», знакового полтавського митця Сергiя Гнойового. Рiзнiвиди мистецтва мабуть не розташованiу виглядiнескiнченного ряду, або трикутника, чи іншої геометричної форми, вони можливо розташованi у виглядi кола i служать нам, людям, своєрiдним захисним щитом від черезмірноїзаматерiалiзованостi, приземленостi, байдужостi оточуючого нас свiту… У Сергiя насправдi є СВОЄ КОЛО, видиме i невидиме. Селянська хатина у якiй мешкає художник знаходиться в оточеннi лiciв, з одного боку – соснових, з інших – змiшаних, а хатина в центрi кола. Є коло i довкола хатини, я навiть обійшов її, чомусь тричi, краєвидиi зблизька, i здалека чаруючi, а паркану немає, бо він заважав би спостерiгати як сходить i сiдає сонце, i можливо тому, що паркан – ознака вiдчуженостiвід природи, від людей кровно спорiдненої з ним Полтавщини. А прийшов у цей свiт Гнойовий Сергiй Миколайович 5 жовтня 1954 року, у невеличкому селiРибцi під Полтавою, закiнчив Полтавську дитячу художню школу у 1972 роцi. В 1975 – 79 роках – навчання у Ленiнградському художньому училищiім. В. Сєрова, потім праця у художнiй школiЛенiнграда, пізніше, Сиктивкара. Та тонкi струни душi бриніли тугою зарiдним краєм, його нечутно, але твердо кликала рiдна Полтавщина. Сергiй той поклик почув i повернувся… Деякий час мандрував Полтавщиною, вiдвiдав Диканьку iоколицi, Новосанжарщину, Котелевщину. Iось так, подорожуючи, знайшов свою Дем”янiвку, а вона знайшла його, українського митця з крицевим внутрішнім стрижнем, i вже більш 18-ти років у своєму кутку, точніше колі, він єдиний постійний мешканець. Три доби пощастило мені гостювати у Дем`янівці в товаристві Сергія Гнойового, наче побував у раніше не знаному куточку України і світу, де вдень небо високе до небаченої високості, по якому пливуть білі і сиві хмарки і хмарини, де вночі – небо синьо-чорне, щедро всіяне зіроньками і зірками, до одного мільйона третьої, і вночі небо ніби зовсім-зовсім над головою, здається, перебуваєш під Покровом Богоматері, берегині українських земель. А ще вдень багато тепла і сонця, і вітер, пустуючи, розгойдує кущики перекотиполя серед лук і полів благословенної Дем`янівки, гострий запах хвої, дихається легко-легко, йдучи шляхом від траси, що веде на Котельву. Лісові зайці перебігають ледь не через подвір`я, яке окреслене невидимим колом, бо ж огорожі немає… Трапляються іноді неподалік і дикі кози, і навіть дикі кабани, бачив одного разу десяток, йшли рядком, неначе у шерензі, - розповідає С.Гнойовий. Роботи непересічного полтавського митця прибиті прямо до хати, ще не дописані, у процесі, - як зазначає Сергій, а придивитися ретельно, де і що не так, можна і зблизька, і з відстані до сотні метрів, а то й далі… З творчими роботами художника познайомився доволі давно, окремі з них споглядав у виставкових залах-галереях Києва, зокрема у «АВС-арт». Та лише сидячи на ослінчику біля дем`янівської хати, народилась думка, що теми для живописних полотен автора, це не результат роботи його бурхливої уяви, не асоціативна здатність мислення людини, а ці теми художник отримує по незримому каналу генетичної пам`яті роду полтавського, від мертвих до живих (мова йде про роботи – «Моє село», «Характерник», інші). Бо таки впевнений, що плахту і вишивану сорочку на мотузку, можливо сто літ тому, а то й більше, чіпляла дівоча рука полтавки, а інформацію про це через товщу років отримав митець і відобразив на полотні. Картину «Характерник» можна розглядати і під кутом зору ледь не повного зникнення на наших землях не- зігнутих козацьких натур, подібних до КостенківськогоЧурая, а от вишняками засіяно наші землі, як будяками. Характерники, нехай і на сучасний лад, повернуться, бо ж були колись… Ця картина вселяє, пробуджує оптимістичні мотиви, бо й сам автор свято вірить у світле прийдешнє України. …другий день на дем`янівській землі. Гостинний господар запропонував бути присутнім під час створення художнього полотна. Я був уважний спостерігач за цим дивовижним дійством; народжувалась на полотні одна з полтавських мадонн, хоча всі українки на його картинах, - і фатальні, і знакові, адже колись саме такі жили, працювали, кохали на цій загадковій землі, така якщо подивиться – причарує на все життя, а якщо давніш це було, то й повернеться з часом, бо все йде по колу… В правій частині роботи гаряче – червоні квіти на чорному тлі, як у пісні, червоне – то любов, а чорне – то журба, два кольори, протилежні за змістом, як у житті. А у лівій частині – чорні будяки, це у глибині, а попереду виступають червоно-жовто-бузково-зелені квіти, та й таки квітнуть природно і органічно. Зачаровано споглядаю, та на власні очі побачив, як чорні будяки під помахами руки живописця, наче диригента, трансформуються у чорне тло, на якому вимальовуються шість неймовірних квіток, шість справа і стільки ж зліва, і знову, ще одне коло. Поза голівкою вродливиці-мадонни проступив несподівано місяць-серпанок, який своєю гострокінечністю ледь-ледь торкається квітки, яка на всі сто квітне лише на Полтавщині. Вітер, граючись, закинув розкішне чорняве волосся полтавки, мабуть, Наталки, теж у квіти, над високим чистим чолом волосся заквітчане червоною стрічкою. І ось оцю неймовірну тишу, яку гармонійно наповнював легенький вітерець, та шелест листя більш ніж столітнього дуба, під яким я заховався від пекучого сонця і з двадцятиметрової відстані спостерігав за неповторним диво-процесом народження Картини, порушив голос Сергія: «Ну, на сьогодні досить…» «Малярське письмо Сергія Гнойового і традиційно-розписове, й новаторськи-узагальнене, реалістично-метафоричне й символізоване до етнічних та філософських понять» - таке означення стилю і змісту художника С.Гнойового дає Володимир Данилейко, знаний історик мистецтва. У його художніх полотнах закодована і українська вишиванка (Решетилівка), і народна пісня, і традиції та звичаї Полтавського краю. Третій, останній день перебування, чи гостювання на Полтавщині у Дем`янівці ознаменувався відвідинами урочища Розрита Могила, яке розташоване близько 4 км від Дем`янівки. Згідно легенд і людської пам`яті, то було святилище аріїв ще у дохристиянський період історії. У роки більшовицької окупації сім насипаних пологих пагорбів з округлим котлованом у центрі, зусібіч засадили дубочками, аби люди, що проїжджають шляхом, не запитували, а що це за пам`ятка історії? Це один з яскравих прикладів як намагалися стерти генетичну пам`ять роду українського…Бо ж знаємо, що кожен край, де проживав історичний етнос, має свою енергетику, її випромінює земля. Ця енергетика тисячоліттями формувала характер і мову корінного народу, який проживав на своїх землях, і ці енергії були спорідненими. Розвивалась своя власна філософія життя. Енергетика землі і мови підтримували одна одну і оберігали. І тому навряд чи помилюся саме така традиційна українська енергетика струменить від чималої кількості робіт С.Гнойового, зокрема, «Селянка», «Диканська писанка», «Святковий вечір», «Полтавка», «Святковий день», «Прощавайте», «Сумна»… Поверталися з урочища пішки, гостинець пролягав через сосновий ліс, під ногами шурхотить пісок, усе наскрізь просякнуто запахом хвої, прошкуємо мовчкома, але ось озвався Сергій: «Зупинися, оце тут по колу є двадцять вісім курганів, а ліс був насаджений після закінчення Другої світової». І це ще одне коло, коло курганів. … встигли коротенько і порибалити на річці Мерло, яка густо заросла очеретами, але і на плесі риба не ловилася, мабуть, перед дощем…, зате спіймалася річкова черепаха, яку відпустили. Ось у такій таємниче-загадковій місцині живе і творить заслужений художник України – Сергій Гнойовий, наділений могутнім талантом від щедрої землі і пам`яті роду українського. Коли вранці пан Сергій проводжав мене до шляху на Котельву, казав і йому, і Дем`янівці, та всій невимовно прекрасній Полтавщині: «До наступного побачення». А ще обов`язково слід додати, що кожній творчій особистості хочеться побажати, - знайдіть свою Дем`янівку, хто зна, може саме в цьому і полягає один із секретів людського щастя. На фото картини: 1. Характерник (на головній). 2. Фото художника Сергія Гнойового. 3. Прощавайте. 4. Святковий вечір. Андрій Будкевич. Журналіст, член НСЖУ.



ВВЕРХ

meta.ua Яндекс.Метрика
Image Slider

(c) Дизайн-група "Dolphins"